Один з кращих зразків забудови Вінниці кінця XIX століття – будівля колишнього реального училища.
Двоповерховий будинок звели у 1888 році за проектом інженера-архітектора Київського навчального округу М. І. Чекмарьова. Кошти на будівництво навчального закладу заповів багатий купець Цаля Вайнштейн.
Навчальний корпус є прикладом архітектурного вирішення фасадів у так званому неоросійському стилі, для якого є характерним застосування елементів давньоруської та візантійської архітектури. Таким чином постав такий собі “казковий терем”, обриси якого асоціюються з Давньою Руссю.
У 1899 році після розгляду клопотання міської думи, Міністерство народної освіти вирішує перевести реальне училище з Могилів-Подільського до Вінниці.
Училище стало єдиним навчальним закладом у місті, адже у 1847 році гімназію, яка існувала у Вінниці, перевели до Білої Церкви.
Вже у 1890 році була складена довіреність, згідно з якою директору Вінницького реального училища, статському раднику Павлу Немцову передавали будівлі навчального закладу та земельну ділянку площею 1870 квадратних сажень. З того ж року заклад почав працювати.
Спочатку в училищі навчалися півтори сотні учнів, більшість з яких — діти дворян, чиновників, міщан та купців. Плата за навчання складала 50 карбованців на рік.
Учні отримували базові знання у галузі точних та природничих наук. Тижневий розклад передбачав закон Божий, російську, німецьку та французьку мови, географію, історію, математику, фізику, малювання, креслення та каліграфію.
На початку XX століття у Вінницькому реальному училищі ввели сьомий клас. Його програма була розрахована на учнів, які готувалися до вступу в університети та інші вищі навчальні заклади.
З училищем пов’язано чимало відомих особистостей. Наприклад, довгий час викладачем малювання в навчальному закладі був відомий художник, громадський та культурний діяч, засновник вінницького краєзнавчого музею. В'ячеслав Корнєв. Завдяки його зусиллям створили кабінет-студію малювання, в якій отримали освіту здібні діти, серед яких був і всесвітньовідомий художник Натан Альтман.
Також у 1891 році, склавши іспити у Вінницькому реальному училищі, звання народного вчителя отримав видатний український письменник Михайло Коцюбинський.
А у 1990-х роках посаду лікаря в навчальному закладі займав Микола Оводов, якого згодом обрали міським головою Вінниці.
У 1907 році у зв'язку із збільшенням кількості учнів, окремі приміщення училища переплановують. Зокрема, відповідно до проектних пропозицій головного міського архітектора Григорія Артинова переобладнують гімнастичний клас на першому поверсі та облаштовують домову церкву на другому.
Після приходу радянської влади реальне училище ліквідують. У 1930-х роках у приміщенні розмістили партшколу, а у 1960-х — радгосп Вінницького району. Зараз тут знаходиться інститут Київського державного торгово-економічного університету.
Знаходиться будинок колишнього реального училища за адресою: Соборна, 87. Дістатися сюди від залізничного вокзалу можна на будь-якому трамваї чи на тролейбусі №5 або №11 (зупинка «Театральна»).